Проекти

Міністерство освіти і науки України

Управління освіти і науки Львівської облдержадміністрації

Дрогобицьке міське наукове товариство

Відділення: екологія

Харчові барвники, вибір за тобою!..

Роботу виконала: Ращупкіна Марія Олегівна, учениця 5-Б класу Стебницької спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №7 Науковий керівник: Бриндзя Ірина Володимирівна, учитель Стебницької спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №7

                                                                                                                Дрогобич -2015

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1.  Що таке харчовий барвник?

1.1  Харчовий барвник-хімічний продукт…………………………………..4

1.2 Натуральні барвники ……………………………………………………6

1.3  Лікувальні властивості деяких харчових  барвників ……………….10

РОЗДІЛ 2. Використання харчових барвників  

 2.1 Вимоги до харчових барвників. ……………………………………...12

 2.2 Шкідливість харчових барвників …………………………………….14

РОЗДІЛ 3. Дослідження впливу харчових барвників на живий організм………………………………………………………………………18

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………20

ЛІТЕРАТУРА………………………………………………………………...21

ВСТУП

Людське око здатне розрізняти 10 мільйонів відтінків і кольорів. До того ж колір ефективно використовується в кулінарії, адже смак сам не здатний створити відчуття гармонії та насолоди від смачної їжі. Виробництво більшості сучасних страв без харчових добавок неможливе.

  У науково-дослідницькій роботі «Харчові барвники, вибір за тобою!..»  я  висвітлю: Що таке харчовий барвник? та проаналізую   Корисний харчовий барвник чи шкідливий?

  Предмет дослідження: харчові барвники, що використовують для виготовлення кондитерських виробів.

  Гіпотеза: харчові барвники накопичуються в живій клітині з роками і можуть призводити до її зміни.

Мета дослідження: з'ясувати  походження харчових барвників та їх вплив на людину. Дослідити процес накопичення барвника в живій клітині (квітці). Сформувати рекомендації  використання харчових барвників.

  

РОЗДІЛ 1.   Що таке харчовий барвник?

1.1 Харчовий барвник-хімічний продукт

Синтетичні харчові барвники

 На сьогоднішній день в харчовій промисловості повністю дозволено використання близько 20 синтетичних барвників. Взагалі, харчові барвники розділяють на три групи: натуральні барвники, сумішеві барвники та синтетичні барвники.




Найбільш поширені синтетичні (хімічні) харчові барвники представляють собою водорозчинні органічні сполуки, що не зустрічаються в природі і не ідентифіковані до теперішнього часу в натуральних харчових продуктах.

     Хімічні барвники не мають харчового значення і в кращому випадку є біологічно інертними для людського організму, а в гіршому - виявляються високо активними і шкідливими. У зв'язку з цим застосування даного виду барвників припустимо лише в тих випадках, якщо вони навіть при тривалому використанні не загрожують життю людини.

    Барвники застосовуються в різних випадках і досить часто. Перш за все, щоб додати бажаний, «брендовий» колір продукту, щоб створити привабливих зовнішній вигляд, наприклад, кондитерських виробів, щоб покупці отримували задоволення не лише від смаку, але й від естетичних відчуттів як, наприклад, у виробництві морозива, напоїв. Барвники додають, якщо в процесі обробки продукт втратив первинний колір (наприклад, чіпси). Але у жодному випадку не допускається додавання барвників для маскування зіпсованості продукту.

   Існують певні вимоги до харчових синтетичних барвників.

-       Нешкідливість в тих дозах, які використовуються для здобуття потрібного кольору. Зокрема вони не повинні мати канцерогенного і мутагенного впливу, не викликати алергічних реакцій.

-       Невелика доза для здобуття потрібного кольору. Чим менше речовини потрібно для фарбування в певний колір, тим краще.

-       Здатність рівномірно розподілятися в забарвлюваному продукті.

-       Здатність розчинятися у забарвлюваному продукті.

-       Здатність розчинятися у воді та жирах, залежно від продуктів, для яких барвники використовуються.

-       Стійкість кольору (колір не повинен мінятися під впливом ультрафіолету, всіляких активних речовин).

    Барвники синтетичні дозволяють досягти стійкого, яскравого і насиченого кольору, використовуючи малі дози. Вони надають набагато більший спектр кольорів, ніж натуральні. Також вони не такі вимогливі до умов зберігання і більш термостійкі, не залежать від коливання ph і дозволяють отримати потрібний колір дуже чітко. Вони не зустрічаються в природі, на відміну від натуральних, і синтезуються шляхом хімічних реакцій.

    Синтетичні харчові барвники поділяються на індивідуальні та сумішеві. Так звані індивідуальні, або барвники з індивідуальним підбором кольору – це барвники певних кольорів, що часто зустрічаються, користуються попитом в харчовій промисловості. До них відносяться:

Синтетичні харчові барвники мають артикул від  Е100 до Е199
	Найменування товару	Індекс Е	Колір
1	Тартразин	Е 102	Жовтий
2	Сонячний захід	Е 110	Помаранчевий
3	Кармуазин	Е122	Малиновий
4	Понсо	Е 124	Червоний
5	Індігокармін	Е 132	Синій
6	Синій блискучий	Е 133	Блакитний

     Сумішеві барвники отримуються методом змішування декількох індивідуальних барвників (з використанням особливої технології змішування) для здобуття потрібного кольору.

    Синтетичні харчові барвники, на відміну від натуральних, не володіють біологічною активністю і не містять смакових речовин. При цьому вони володіють значними технологічними перевагами в порівнянні з натуральними: менш чутливі до умов технологічної переробки та зберігання; термостійкі; дають яскраві, досить стабільні кольори; добре розчиняються у воді. Інтенсивність Е забарвлення залежить від дозування розчину

1.2. Натуральні барвники

     Натуральні (природні) барвники почали використовуватися дуже давно без проведення будь-яких досліджень, у тому числі токсикологічних. У більшості своїй вони мають рослинне походження і являють собою суміш каротиноїдів, антоціанів, флавоноїдів, хлорофілу і інших натуральних компонентів. Всі вони можуть застосовуватися для фарбування харчових продуктів.

       Натуральние харчові барвники - це барвники, виділені фізичними способами з рослинних і тваринних джерел. Сировиною для цього служать натуральні інгредієнти: квіти, ягоди, листя, коренеплоди та т.ін.  Вміст фарбувальних речовин в натуральних барвниках та їх відтінок залежить від умов зростання рослин, часу збирання і т.ін. Природні харчові барвники містять у своєму складі не тільки барвні пігменти, але й інші біологічно активні компоненти: вітаміни, глікозиди, мікроелементи, органічні кислоти, ароматичні речовини. Тому їх використання в харчовій промисловості не тільки насичує кольором готовий продукт, а й підвищує його харчову цінність.

      Бета-каротин (отримують з моркви).  Бета-каротин має середню стійкість до теплового і світлового впливу і рН-стійкість.  Колір - жовтий.   Бета-каротин показує дію провітаміну А.

   Аннато - барвник, отриманий шляхом вилучення пігменту аннато з насіння аннатового дерева (Bixa orelana L).  Колір розчину - від оранжевого до червонувато-коричневого. Барвник має хорошу рН стійкість, а також стійкість до теплового і світлового впливу.

    Антоціани (енобарвники, антоцианіни, екстракт шкірки винограду, екстракт із чорної смородини). Отримують з шкірки винограду темних сортів, чорної смородини, чорної бузини, вишні, ожини, чорниці, чорноплідної горобини, сорго. Колір - червоний, при зростанні pH змінюється на блакитний, далі - на зеленуватий.

   Куркумін (екстракт куркуми, турмерик). Отримують з коріння куркуми. Колір порошку: оранжево-жовтий, жовто-коричневий.

   Буряковий червоний (бетанін). Колір - червоний. Отримують з коріння червоного буряка.

   Кармін (кармінова кислота, екстракт кошенілі). Отримують з самок комах виду Dactylopius Coccus costa. Колір - червоний, темно-червоний.

    Карамельний кольор (цукровий колір) - один з найбільш широко використовуваних барвників для харчової промисловості. Отримують шляхом контрольованого нагрівання глюкози, сахарози, фруктози або декстрози. Колір - від темно-коричневого до майже чорного. Теплий коричневий колір має чудову стійкість до світлового і теплового впливу і рН стійкість.

    Солодовий екстракт. Отримують з смаженого ячмінного солоду. Колір - темно-коричневий.

    Вугілля (вугілля рослинне). Отримують термічною обробкою рослинної сировини (дерева, торфу, целюлози, шкаралупи горіхів і т.д.). Колір - чорний.

      Натуральні харчові барвники:

·       Блакитно-зелений, темно-зелений отримують з хлорофілу міді комплекси  рослин, трав, водоростей.

·       Білий колір отримують від цукрової пудри, молока, вершків, сметани, білих кремів.

·       Жовтий колір отримують від шафрану, розведеного в теплій воді, горілці або спирті, лимонної і апельсинової цедри.

·       Зелений колір отримують з відвару шпинату або щавлю.

·       Коричневий колір отримують з міцного кавового настою або перепаленого цукру.

·       Червоний і рожевий колір отримують при додаванні соків малини, полуниці, журавлини, кизилу, брусниці, смородини, вишні, червоних сиропів, варення, вина, червонокачанної капусти чи буряка.

·       Помаранчевий колір отримують з суміші червоної й жовтої фарби, а також соку апельсинової або мандаринової цедри.

·       Синій колір отримують від барвника индигокармина, що представляє собою синювато-чорну пасту, яка, розчиняючись у воді, утворює розчин чистого синього кольору.

·       Шоколадний колір отримують при додаванні шоколаду або порошку какао, а також при змішуванні паленого цукру із червоною фарбою.

Натуральним барвники більш стійкі до дії тепла і світла. Однак вони можуть містити забруднювачі, які потребують токсикологічної оцінки, подібно проведеної з синтетичними барвниками.

     Останнім часом намітилася тенденція до отримання доброякісних харчових барвників шляхом виділення їх з продуктів життєдіяльності біосистем, де продуцентами харчових пігментів виступають мікро-водорості, дріжджі, бактерії. Так, наприклад, продуктом життєдіяльності грибів є червоний ферментований рис. Його отримують при ферментації грибами виду Monascus полірованого рису. Гриби, розвиваючись на поверхні вологого рису, виділяють пігмент червоного кольору. Після закінчення періоду ферментації гриби сушать до гранул або порошку.

   Сировиною для натуральних харчових барвників також можуть бути ягоди, квіти, листя, коренеплоди і т д., в тому числі, у вигляді відходів переробки рослинної сировини на консервних та виноробних заводах.  

      Сучасні технології дозволяють отримувати препарати натуральних харчових барвників з заданими властивостями і стандартним вмістом основного барвника.

     Очевидно, що скорочення числа синтетичних барвників може бути досягнуто в результаті заміщення їх натуральними - нешкідливими в усіх відношеннях. До того ж, природні харчові барвники містять у своєму складі, крім фарбувальних пігментів, інші біологічно активні компоненти: вітаміни, органічні кислоти, глюкозиди, ароматичні речовини. Тому напрямок розширення асортименту харчових барвників, що мають природне походження, що не включають в себе канцерогенів і токсичних речовин, особливо актуально в даний час.

1.3Лікувальні властивості деяких харчових барвників

   Багато з натуральних барвників володіють корисними для здоров'я властивостями.

   Аннато: відноситься до групи каротиноїдів, має протиспастичних і гіпотонічними властивостями.

    Серед численної групи харчових добавок є й абсолютно безпечні, використання яких не повинно викликати перестороги в споживачів. Приміром, харчовий барвник куркумін (Е100) виготовляється з тропічної рослини Сurcuma longa L., і не лише не шкідливий для здоров'я, але й має лікувальний ефект, очищаючи кровоносні судини та покращуючи травлення.

   Куркумін також бере участь у метаболізмі жирів та має здатність виводити з організму токсини. Барвник куркумін використовують у виробництві морозива, соусів, напоїв, хлібо-булочних виробів тощо.

    Також корисні властивості має харчовий барвник, який виробляють з водоростей та цианобактерій- хлорофіл (Е140), який пригнічує злоякісні клітини, виводить з організму токсини та канцерогени. Використовують барвник хлорофіл зазвичай при виробництві соусів, морозива, йогуртів та молочних десертів.

   Хлорофіл: прискорює загоєння ран, зв'язує вільні радикали, допомагає в боротьбі з віковими хворобами, володіє антимутагенними і антигенотоксними властивостями.

    Антоцианіни (Е163) впливають на серцево-судинну систему зв'язуюси вільні радикали, допомагають у боротьбі з віковими хворобами, є антибактеріальними і антивірусними агентами, запобігає раку, мають протизапальні властивості.

 Бетанін (Е162) сприяє розщепленню і засвоєнню тваринних і рослинних білків, бере участь в утворенні холіну, який покращує роботу клітин печінки. Бетанін підвищує міцність капілярів, знімає судинні спазми, знижує артеріальний тиск і в цілому позитивно впливає на кров, знижуючи ризик інфарктів. Харчова добавка Е162 володіє високим антирадіаційним і антиканцерогенну дію. Барвник «Буряковий червоний бетанин» перешкоджає розвитку онкологічних захворювань і утворення злоякісних пухлин. У людському організмі бетанин поглинається з кишечника і діє як антиоксидант, захищаючи клітини організму.

РОЗДІЛ 2. Використання харчових барвників

2.1  Вимоги до харчових барвників

     У харчовій промисловості, відповідно до класифікації харчових добавок, барвники відносяться до речовин, що поліпшують колір продуктів. Барвники додаються до харчових продуктів для відновлення природного забарвлення, втраченої в процесі обробки або зберігання, підвищення інтенсивності природного забарвлення і фарбування безбарвних продуктів (безалкогольних напоїв, морозива, кондитерських виробів), а також для надання продуктам привабливого вигляду і колірного різноманіття.

  Колір харчового продукту має для споживача величезне значення: це не тільки показник свіжості та якості продукту, але і необхідна характеристика його впізнаваності. За колір продукту відповідальні присутні в ньому барвники. Вони можуть міститися в ньому природним чином (буряк, морква, яєчний жовток і т.д.) або можуть бути додані в процесі переробки.

   Барвники ділять на органічні і неорганічні; на жиро-, водорозчинні і пігменти (нерозчинні ні у воді, ні в жирі). Барвниками не вважаються пофарбовані харчові продукти (томатний і інші соки, шпинат, мелені сухі буряк, морква).

  Харчові барвники застосовуються у всіх галузях харчової промисловості, особливо в молочній промисловості, а також у косметології і фармакології.

   В кожній країні існує своя нормативна база щодо кількості та асортименту дозволених до використання барвників, що визначається державними органами контролю. Першим українським документом - "Санітарні правила по застосуванню харчових добавок" № 222 від 23 липня 1996 року. Дію зазначеного документу в частині, що стосується барвників, було припинено у вересні 1998 року через відсутність в Україні аналітичних методів їх контролю.

   В даний час при здійсненні контролю за застосуванням харчових барвників необхідно дотримуватись таких нормативних документів: “Постанова Кабінету Міністрів № 12 від 04.01. 1999 р. “Про затвердження переліку харчових добавок, дозволених для використання у харчових продуктах”; “Постанова Кабінету Міністрів № 37 від 27.12. 1999 р. “Про затвердження гігієнічних нормативів харчових добавок у харчових продуктах”; “Постанова Кабінету Міністрів № 342 від 17.02. 2000 р. “Доповнення до переліку харчових добавок, дозволених для використання у харчових продуктах”.

    Основні вимоги до харчових барвників:

- Нешкідливість в застосовуваних дозах, в тому числі відсутність канцерогенності, мутагенності, яскраво вираженої біологічної активності;

- Міцність фарбування (стійкість до дії світла, окислювачів і відновників, змін кислотно-лужного середовища, підвищення температур);

- Високий ступінь фарбування при низьких концентраціях барвника;

- Здатність розчинятися у воді або жирах, а також рівномірно розподілятися в масі харчових продуктів;

- Не допускається маскувати за допомогою барвників зміну кольору продукту, викликане його псуванням, порушенням технологічних режимів або використанням недоброякісної сировини.

Таблиця використання деяких натуральних барвників при виготовленні продуктів
н\п	Назва продукту	Натуральний барвник	Джерело барвника
1	маргарин, вершкове масло, харчові олії	бета-каротин	морква
2	соуси	бета-каротин, куркумін, бетанін	морква, коріння куркуми
3	плавлений сирок	бета-каротин	морква
4	кондитерські вироби	бета-каротин, аннато, антоціани, бетанін, кармін, карамельний колер, солодовий екстракт, вугілля	морква, аннатове дерево, шкірка винограду, чорна смородина, буряк червоний, самки, вугілля рослинне ячмінний солод комах, сахароза
5	хлібобулочні вироби	бета-каротин	морква
6	консерви	куркумін	коріння куркуми
7	жувальна гумка	бетанін	буряк червоний
8	майонез	антоціани, куркумін	шкірка винограду, чорна смородина, коріння куркуми
9	молочні продукти	антоціани, бетанін	шкірка винограду, чорна смородина, буряк червоний
10	напої	антоціани, куркумін, вугілля	шкірка винограду, чорна смородина, коріння, вугілля рослинне куркуми
11	фруктові продукти	антоціани, куркумін	шкірка винограду, чорна смородина, коріння куркуми
12	м'ясо риба	аннато, солодовий екстракт.	аннатове дерево, сахароза, ячмінний солод
13	морозиво	аннато, куркумін, бетанін, карамельний колер, солодовий екстракт.	аннатове, коріння куркуми дерево, буряк червоний сахароза, ячмінний солод
14	сир	аннато, антоціани, вугілля	аннатове дерево, шкірка винограду, чорна смородина, вугілля рослинне
15	ковбаса	кармін	самки комах
16	гірчиця	куркумін	коріння куркуми

     Цілковита відмова від використання харчових добавок також призвела б до зникнення з полиць магазинів таких популярних продуктів, як ікра рибна.  

2.2 Шкідливість харчових барвників

    Підстава для негативного ставлення до зазначених добавок — їх шкідливий вплив на дитячий організм, доведений шляхом ґрунтовних медичних досліджень, проведених на території Великої Британії.

     Підтверджує небезпеку цих барвників також попередження про їх негативний вплив на дитяче здоров'я, що міститься у постанові Європейського парламенту № 1333/2008 від 16.12.2008 року. У документі йдеться про те, що вживання у їжу зазначених харчових барвників може призвести до гіперактивності.

   При надходженні в організм людини з харчовими продуктами ці речовини можуть викликати негативну дію.

    Синтетичні барвники, що використовуються в Україні для виробництва кондвиробів тривалого зберігання, мають більш жорсткі регламенти та менший асортимент харчових продуктів, дозволених до підфарбовування [11].

   Особливу небезпеку становить одночасне надходження в організм харчового барвника понсо4R (Е124). При цьому порушується гормональний обмін та пошкоджуються деякі ділянки ДНК, що може спровокувати розростання ракових клітин [4].

   Наприклад, людина, що у надмірних кількостях споживає напої типу “Кола”, може захворіти на карієс, харчові барвники та інші синтетичні елементи здатні поступово розчиняти зубну емаль.

  Фальсифіковане згущене молоко також може містити іншу шкідливу добавку — барвник диоксид титана (Е171), який використовують для відбілювання фальсифікованих рослинних жирів. Така продукція може містити зображення дітей на етикетці, привертаючи увагу батьків, що хочуть купити щось корисне і смачне для дитини.

  Нітрит натрію (Е250) традиційно додають в м'ясні консерви і ковбасні вироби, де вони виконують роль консервантів, стабілізаторів, фіксаторів кольору. Вони надають консервам стійкий рожевий, рожево-червоний або червоний колір. Проте часте використовування такої продукції у деяких осіб може викликати отруєння різної тяжкості. До того ж небезпека нітриту зв'язана не тільки з тим, що вони самі отруйні, але і можливістю утворення в продуктах або в організмі людини канцерогенів на основі нітриту і амінів.

   На сьогодні на території Євросоюзу діє норма, згідно з якою продукти харчування, що містять барвники, небезпечні для дітей, повинні містити спеціальний попереджувальний напис. На жаль, в Україні дотепер у жодний спосіб не обмежено використання небезпечних барвників, зокрема, і у продуктах, які часто потрапляють до дитячих рук.

  Споживачі ж у переважній більшості не здогадуються про небезпеку таких продуктів, і не лише тому, що не знають про цю проблему, а і через те, що просто не звертають увагу на етикетку, на якій зазначено склад харчового продукту.

  Втім, небезпечні барвники, як було сказано вище, найчастіше потрапляють у продукти харчування, розраховані на дітей, бо, власне, ці продукти і створюються барвистими для того, аби привертати дитячу увагу. Найпоширенішими продуктами, що містять небезпечні барвники, є:

• солодкі напої, що мають яскраве забарвлення (зелений, жовтий, червоний кольори);

• різноманітні цукерки з сегменту дешевих кондитерських виробів, що мають різнокольорове забарвлення;

• вафлі та печиво з кольоровою начинкою;

• сухі суміші для приготування желе та киселів;

• жувальні гумки та желейні цукерки;

• різнокольорові креми, що використовуються при приготуванні тортів та інших кондитерських виробів;

• так звані цукати — схожі на сухофрукти продукти незрозумілого походження, що зазвичай фарбуються різноманітними барвниками;

• кустарні кондитерські вироби та саморобні цукерки (півники на паличці), де у вигляді барвника можуть використовуватись не лише небезпечні добавки із наведеного списку, а і заборонені в Україні барвники, що мають токсичні та канцерогенні властивості.

   Підсумовуючи вищесказане, слід відмітити, що не завжди доцільним є підфарбовування продуктів харчування природними барвниками, а використання з цією метою синтетичних харчових барвників потребує уважного і обережного ставлення до їх застосування у харчовій промисловості.

 Зважаючи на те, що синтетичні барвники використовуються для надання привабливого органолептичного вигляду переважно кондитерським виробам та напоям, необхідно забезпечити ефективний санітарний нагляд за їх використанням.

  До переліку небезпечних харчових добавок передусім варто було б додати шість синтетичних барвників: тартразін (Е102), хіноліновий жовтий (Е104), захід сонця жовтий (Е110), азорубін (кармуазін) (Е122), Понсо 4Р (Е124), червоний чарівний АС (Е129).

РОЗДІЛ 3 Дослідження впливу харчових барвників на живий організм

 Мета: показати здатність накопичування живою клітиною барвників.

Дослідити швидкість всмоктування натуральних та синтетичних барвників.

Обладнання: прозорі стакани однієї ємкості (6шт.), синтетичні барвники «Для писанок», сік з буряка,  сік з моркви, фотоапарат, квіти «білоцвіт весняний» білого кольору.

Опис роботи:

1.     Ємкості (6стаканів) наповнити відстояною проточною водою (100 мл)

2.     В трьох ємкостях розвести синтетичні барвники

3.     В двох ємкостях натуральні барвники (сік буряка та моркви)

4.     Одну ємкість  з чистою, не зафарбованою водою

5.     У ємкості поставити свіжо зірвані квіти

6.     Ємкості з квітами поставити на підвіконник (в однакові умови).

7.     Вести спостереження за змінами, заповнювати відповідну таблицю та  фотографувати.

н/п	Ємкості з відповідним вмістом	Зміни, що відбуваються в квітці першого дня	Зміни, що відбуваються в квітці другого дня	Зміни, що відбуваються в квітці третього дня
1	Чиста вода	Без змін	Без змін	Без змін
2	Буряковий сік	Без змін	Починають в’янути	Зів’ялий
3	Морквяний сік	Без змін	Починають в’янути	Зів’ялий
4	Кармуазин     Понсо  Е122              Е 124	Вкраплення рожевого	Підсилення рожевого	Рожевий
5	Синій блискучий          Е 133	Вкраплення синього	Підсилення синього	Синій
6	Тартразин Синій блискучий                Е 102                Е 133	Вкраплення зеленого	Підсилення зеленого	Зелений

Додатково

8.     Квіти , що не зів’яли помістити у  чисту воду, прослідкувати, чи виведуться барвники з клітин квітки ( чи верне квітка початковий білий колір)?

Висновки до досліду:

1.     Найкраще квітка зберегла свою свіжість у чистій воді.

2.     Синтетичні харчові барвники швидко та якісно зафарбували живі клітини квітки

3.     Вологи, що містилося в натуральних соках було недостатньо для існування квітки, а концентрації барвника недостатньо для окрасу.

4.     Харчові барвники залишаються у клітинах квітки і не виводяться з неї.

 ВИСНОВКИ

1.                Синтетичні харчові барвники, на відміну від натуральних, не володіють біологічною активністю і не містять смакових речовин. При цьому вони володіють значними технологічними перевагами в порівнянні з натуральними: менш чутливі до умов технологічної переробки та зберігання; термостійкі; дають яскраві, досить стабільні кольори; добре розчиняються у воді.

2.     Ряд синтетичних барвників можуть спричиняти алергічні та інші серйозні захворювання.

3.     Натуральні барвники менш стійкі ніж синтетичні, але окремі натуральні барвники мають лікувальні властивості.

4.     За потреби краще використовувати натуральні барвники.

ЛІТЕРАТУРА

1. Кудряшева А.М.. Шокина Л.И. Пищевые добавки и продовольст-венная безопасность//Пищевые ингредиенты – 2000 – № 1 – С. 4-8.

2. Оцінка деяких харчових добавок: Двадцять третій доповідь Об'єднаний комітет експертів ФАО / ВООЗ з харчової Additives.- Женева: ВООЗ, 1980. -48 с. 3.

3. Himura Тошізо. Хасегава Kuzutomi. Імамура Хітомі. Yoshida Akira. Механізми несприятливого впливу амаранту годування у щурів .// Ж. Nutr. Sci. і Vitaminol. - 1983. - 29. - № 2. - С. 153-159.

4. Hratowich Марк, La Betta Франк С. Світло - підвищена інгібування oubain прив'язки до рецептор дигіталісу в головному мозку щурів і quinea серця свині в харчовій еритрозина .// Mol. Pharmacol. - 1982. - 22. - № 3. - С. 687-692.